Особливості адаптації першокласників
Перехід від дошкільного віку до школярства потребує адаптації дитини до нового способу життєдіяльності та організації спеціального адаптаційного періоду до шкільного життя.
Адаптація дитини до школи – це процес активного пристосування, зміни психіки дитини в умовах переходу до систематичного організованого шкільного навчання. У цей період відбувається перебудова пізнавальної, мотиваційної та емоційно-вольової сфер молодшого школяра.
Адаптація включає такі підвиди:
фізіологічний (тілесна);
психологічний (внутрішній світ);
соціальний (зовнішні прояви в сім'ї та колективі).
Успішна адаптація дитини до школи є необхідною умовою розвитку індивідуальності, продуктивної активності та творчості. А тому необхідно виробляти механізм пристосування при переході від однієї провідної діяльності до іншої (від ігрової до навчальної).
Труднощі дитини треба попереджувати. Тільки чуйне ставлення батьків та вчителів до школяра, розуміння та підтримка у складних ситуаціях створюють відчуття захищеності, внутрішнього комфорту. Адже школяр перебуває у великій емоційний залежності від учителя, який створює або не створює або не створює умови повного розкриття потенційних можливостей учня. Тому етап введення учнів у шкільне життя стає актуальним і необхідним.
Ознаки адаптації дитини:
1) перебування у спокійному, врівноваженому стані;
2) стриманість, уважність на уроках;
3) активність і рухливість на перервах;
4) проявлення інтересу до нових людей – як дорослих, так і дітей;
5) зацікавленість в огляді інтер’єру класу, школи, приміщень;
6) спостереження за старшокласниками;
7) легка орієнтація у школі, демонстрація своєї обізнаності батькам уже через тиждень;
8) легке розуміння і готовність у виконанні вимог учителя, не чекаючи його заохочення;
9) позитивне оцінювання дитиною дій, результатів власних зусиль – стимул для підвищення її активності;
10) адекватне сприймання негативної оцінки дорослого;
11) ініціативний характер спілкування в період навчальної діяльності;
12) активність на уроках (охоче задають питання, відповідають на запитання інших);
13) комунікативність у спілкуванні з учнями не лише свого класу;
14) успішне опанування навчального матеріалу.
Основні причини труднощів під час адаптації:
1. Психологічні особливості:
- слабкий тип нервової системи;
- підвищена сенситивність;
- збудження нервових процесів.
2. Особливості розвитку:
- не сформованість емоційно-вольової сфери;
- слабка саморегуляція поведінки.
3. Хибні методи виховання в сім'ях:
- виховання за типом «кумир у сім'ї»;
- батьківська вседозволеність.
Дитині треба допомагати в адаптації до школи за допомогою спеціальних заходів:
- групове та індивідуальне тестування, анкетування, опитування;
- групова та індивідуальна робота з психологом – корекційні ігри, бесіди;
- консультації для батьків на основі спостережень, проведених тестувань;
- ігри та завдання на уроках і в позакласній роботі корекційно - виховного характеру.