Рекомендації батькам та вчителям щодо підвищення готовності до навчання:
1. Навчайте дітей навчатися.
У першому класі дітей навчають не тільки письму, читанню і рахунку, а й вмінню вчитися, а також основам теоретичного мислення. Що ж таке вміння вчитися і чим воно відрізняється від уміння читати, рахувати й писати?
У дитини, яка вміє вчитися, спостерігаються такі риси:
- Розуміє , що вона чогось не вміє, не може, і привчена говорити про це з учителем, не вважає недоречним сказати: «Я не зрозумів питання», «Я забув у який бік пишеться літера « ю»;
- Вміє відрізнити нове завдання від старого і замислюється над тим, як його вирішити, а не вигукує першу-ліпшу відповідь;
- Відрізняє питання, на яке можна відповісти, поміркувавши, подивившись, понюхавши, пощупавши, від питання, на яке неможливо відповісти без додаткових знань, які можна отримати з підручника і книг або добути у дорослого;
- Може не просто сказати дорослому про своє незнання, невмінні, нерозумінні в негативній манері («Я не знаю», «Я забув», «У мене не виходить»), але навіть сформулювати причини своїх труднощів, розглядаючи предмет з різних точок зору («Я не знаю марки цієї машини: спереду вона схожа на «Москвич», а ззаду – на «Жигулі», а не оголошує з виглядом знавця, що це «Жигулі» нової моделі).
2. Навчайте дитину спілкуватися.
Шкільне навчання - це безперервний процес спілкування. Коло спілкування молодшого школяра значно розширюється: незнайомі дорослі, нові однолітки , старшокласники . Психологами та педагогами відмічено, що діти швидше і легше адаптуються до шкільного навчання, якщо вміють спілкуватися.
Що ж батьки можуть зробити для того, щоб навчити дитину спілкуватися? Перш за все, треба у дітей сформувати такі навички:
- Вміння слухати співрозмовника, не перебиваючи його;
- Говорити самому тільки після того, як співрозмовник закінчив свою думку;
- Користуватися словами, характерними для ввічливого спілкування, уникаючи грубощів і вульгаризмів.
3. Навчайте дитину систематично: 10-15 хвилин в день дадуть більше результатів, ніж 2-3 години на вихідних.
4. Необхідно враховувати принцип «від простого до складного».
Не можна відразу навчити дитину всьому, що ви знаєте і вмієте, кожен новий елемент додається поступово, коли попередні знання, вміння вже засвоєні.
Якщо дитина відповідає невпевнено, то поверніться до простих завдань, ігор, змінюючи їх зміст, але залишаючи мету. Наприклад: вчіть розпізнавати і називати кольори. Коли один колір засвоєний, додається новий, а колишній закріплюється в грі «Чого не стало?».
5. Не забувайте оцінювати успіхи, а при невдачах схвалюйте дії дитини словами: «Якби ти зробив так (показ, пояснення), то було б ще краще».
6. Розвивайте спостережливість.
Спостереження збагачують дитину вірними, яскравими образами навколишньої дійсності, служать основою формування уявлень і понять. Спостереження є основою мислення школярів. У процесі спостереження та звіту про спостереження розвивається мова дітей. А союзницею вашій буде природа.
7. Проявляйте позитивний інтерес до занять дитини.
Розпитуйте її, що вона робила, що дізналася, як вона дізналася, що їй сподобалося.
8. Важливо прищепити дитині віру в свої сили.
Хваліть її, ні в якому разі не лайте за допущені помилки, а тільки показуйте, як їх виправити, як поліпшити результат, заохочуйте пошук рішення.
9. Стимулюйте інтерес дитини до навколишнього світу.
Задавайте дитині питання, привчайте її розповідати про свої враження, про побачене.
10. Не намагайтеся «натренувати» дитину на виконання завдань.
Організовуйте роботу так, щоб дитина зрозуміла спосіб вирішення завдання.
Працюйте над розумінням матеріалу, а не тільки над його запам'ятовуванням, швидкістю відповідей, дій.
11. Для розвитку великих рухів, координації рухів організовуйте рухливі ігри, спортивні вправи.
Але не змагання, тому що невдачі можуть відлякати дитину, знизити її самооцінку.
Батькам рекомендується частіше грати з дитиною в м'яч, волейбол, разом кататися на лижах, плавати і т.п..
12. Слід збільшити кількість пропедевтичних, тобто ввідних систематизованих знань, особливо з математики.
При цьому не поспішайте з виробленням навичок , працювати треба над розумінням матеріалу, а не над швидкістю, точністю і безпомилковістю відповідей на запитання чи виконання будь-яких дій.
13. Щоб дитина легко засвоювала шкільний матеріал, у неї повинна бути сформована здатність будувати образні уявлення.
Ця здатність розвивається в дошкільному віці при малюванні, конструюванні, прослуховуванні казок і переказі їх.