РЕЗУЛЬТАТИ ЗНО

Рейтинг ЗЗСО Холодногірського району м. Харкова за результатами ЗНО

Про результати участі випусників ЗЗСО району у ЗНО-2019

Про результати участі випусників ЗЗСО м. Харкова у ЗНО-2019 року

ІНФОРМАЦІЙНА СТОРІНКА УЧАСНИКА ЗНО

МОБІЛЬНИЙ ДОДАТОК "МОЄ ЗНО"

Для учасників зовнішнього незалежного оцінювання розроблено мобільнийдодаток «Моє ЗНО», що дає змогу отримати розклад обраних тестувань, адреси пунктів для проходження зовнішнього оцінювання, а також результати тестування на власний мобільний пристрій. Серед основних функцій додатку:

  • інформування про місце та час проведення тестувань ЗНО з обраних предметів,
  • запис тестувань ЗНО до системного календаря мобільного пристрою,
  • завчасні нагадування про наближення тестування,
  • повідомлення про новини та зміни в проведенні ЗНО,
  • повідомлення про наявність і відображення результатів тестування ЗНО,
  • можливість переглядати у додатку результати ЗНО за минулий рік.

Доступ до функцій мобільного додатка можливий після введення номеру та пін-коду сертифікату учасника ЗНО. Додаток можна завантажити за посиланням:

/Files/images/2019_2020/3.png

/Files/images/2019_2020/My_ZNO_Mobile_app_2-820x390.jpg

/Files/images/2019_2020/My_ZNO_Mobile_app_1-820x390.jpg

Додаток розроблено на безкоштовній основі компанією Infopulse. У разі наявності певних проблем із функціонуванням додатка або пропозицій щодо його вдосконалення листи необхідно надсилати на електронну адресу компанії-розробника: zno@infopulse.com.

ПРОЦЕДУРА ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Визначення результатів зовнішнього оцінювання з кожного навчального предмета передбачає такі етапи:

  • ухвалення ключів відповідей та схем оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю (за їх наявності);
  • здійснення експертної оцінки завдань сертифікаційної роботи та підготовка висновків щодо порога «склав / не склав»;
  • комп’ютерна обробка закодованих сертифікаційних робіт, а також документів пункту зовнішнього оцінювання;
  • перевірка екзаменаторами завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю в закодованих сертифікаційних роботах;
  • визначення тестового бала кожного учасника зовнішнього оцінювання;
  • встановлення порога «склав / не склав», розроблення та затвердження таблиці відповідності тестових балів рейтинговій оцінці; ухвалення таблиці відповідності тестових балів критеріальній оцінці;
  • переведення тестових балів у рейтингові оцінки за шкалою 100-200 балів та за шкалою 1-12 балів;персоналізація (декодування) сертифікаційних робіт учасників зовнішнього оцінювання;
  • оголошення результатів зовнішнього оцінювання.

Результати з певного навчального предмета визначаються за:

  • рейтинговою шкалою 100-200 балів– для усіх учасників, які подолали поріг «склав / не склав»
  • критеріальною шкалою 1-12 балів– для учасників з числа випускників системи середньої освіти поточного навчального року, які обрали цей навчальний предмет для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього оцінювання.

МЕТОДИКА ПЕРЕВЕДЕННЯ ТЕСТОВИХ БАЛІВ

ВИМОГИ до методики переведення тестових балів, отриманих учасниками зовнішнього оцінювання за виконання завдань сертифікаційної роботи,у рейтингові оцінки (за шкалою 100-200 балів)

Переведення тестових балів, отриманих учасниками зовнішнього незалежного оцінювання за виконання завдань сертифікаційної роботи, у рейтингові оцінки (за шкалою 100-200 балів) здійснюється з урахуванням таких вимог:

1) рейтингова оцінка учасника зовнішнього оцінювання залежить від арифметичної суми балів за виконання завдань сертифікаційної роботи (далі – тестовий бал) та розподілу учасників зовнішнього оцінювання за тестовими балами;

2) рейтингова оцінка встановлюється лише тим учасникам зовнішнього оцінювання, які подолали поріг «склав / не склав» (учасники зовнішнього оцінювання, тестовий бал яких є меншим за поріг «склав / не склав», отримують результат зовнішнього оцінювання «не склав»);

3) мінімальна рейтингова оцінка «100 балів» має відповідати значенню порогового бала «склав / не склав»;

4) максимально можлива рейтингова оцінка «200 балів» має відповідати максимальному набраному тестовому балу (якщо максимальний набраний тестовий бал менше максимально можливого тестового бала, то рейтингова оцінка «200 балів» у таблиці відповідності тестових балів рейтинговій оцінці (далі – таблиця за шкалою 100-200 балів) має відповідати всім значенням тестового бала, не меншим за значення максимального набраного тестового бала);

5) учасники зовнішнього оцінювання, які набрали однаковий тестовий бал, отримують однакову рейтингову оцінку за шкалою 100-200 балів;

6) учасник зовнішнього незалежного оцінювання, який має більший тестовий бал, повинен отримати за шкалою 100-200 балів оцінку вищу, ніж той, хто має менший тестовий бал;

7) шкала 100-200 балів має крок 1 бал, а у випадку, зазначеному в підпункті 8 цього пункту, – 0,5 бала;

8) під час формування таблиці за шкалою 100-200 балів значення рейтингових оцінок у процесі математичних розрахунків заокруглюються до цілих чисел (якщо за результатами заокруглення двом значенням тестового бала має відповідати однакова рейтингова оцінка, допускається застосування заокруглення до напівцілого значення та кроку шкали 0,5);

9) сформовані та затверджені у встановленому порядку таблиці за шкалою 100-200 балів не коригуються за підсумками проведення додаткової сесії, розгляду апеляційних заяв щодо результатів;

10) у процесі визначення результатів зовнішнього оцінювання з іноземних мов у певному році застосовуються єдине узгоджене значення порога «склав / не склав» та однакові таблиці за шкалою 100-200 балів.

ВИЗНАЧЕННЯ ПОРОГОВОГО БАЛА

«Пороговий бал» – мінімальна кількість (сума) тестових балів зовнішнього незалежного оцінювання з певного предмета, отримання яких надає абітурієнту право участі в конкурсному випробуванні при вступі на навчання до вищого навчального закладу України.

Процедура визначення «порогового бала» складається з кількох етапів.

1 етап – організаційний

На цьому етапі відбувається формування кола експертів–предметників. Їх має бути не менше 10. При цьому, експерти мають бути різної статі, віку, сфери діяльності (вчителі загальноосвітніх навчальних закладів, гімназій і ліцеїв; викладачі вищих навчальних закладів, науковці Національної академії наук, Академії педагогічних наук). У такий спосіб створюється прийнятний «освітній фон», коли експертна комісія в цілому репрезентуватиме освітнє середовище України. Варто підкреслити, що чим більше буде залучено експертів, тим кращою буде дисперсія експертних оцінок. Крім того, різність думок (оцінок) зменшуватиме ефект «яструба/голубки». Як наслідок – більш точним виявиться середнє значення критеріального «порогового бала».

2 етап – підготовчо-методологічний

На цьому етапі відбувається загальне знайомство експертів з тестом, його структурою, формами завдань тощо. З метою забезпечення спільності розуміння підходу до оцінювання завдань експерти, ознайомившись із тестом, у своєму колі мають обговорити та визначитися з поняттям «мінімально підготовлений абітурієнт». У якості ілюстрації наведемо можливі визначення загального характеру.

«Мінімально підготовлений абітурієнт»:

–той, хто володіє найменшим обсягом знань, необхідних для виконання завдання;

–той, хто своїми знаннями й уміннями ледь відповідає освітньому предметному стандарту, чиї знання й уміння є фрагментарними, граничними, але прийнятними.

Після завершення обговорення модератор роботи комісії роздає Листи оцінювання завдань тесту та здійснює загальний інструктаж експертів щодо оцінювання завдань:«Визначте (оцініть) кількість мінімально підготовлених абітурієнтів зі 100, які правильно виконають завдання. Наприклад, якщо на Вашу думку це завдання виконає 60 зі 100, то в графі «% правильної відповіді» Листа оцінювання запишіть значення 60%».

3 етап – експертна оцінка тестових завдань

На цьому етапі експерти самостійно працюють із завданнями тесту,заповнюючи Лист оцінювання. Варто підкреслити, що обговорення експертами завдань та можливих ймовірностей правильних відповідей не допускається.

4 етап – узагальнення експертних оцінок

Модератор групи збирає Листи оцінювання та вводить значення в таблицю для кожного завдання по кожному експерту й обчислює стандартне відхилення. Стандартне відхилення є «дзеркалом», яке відображає рівень розбіжностей між експертами по кожному завданню.Низький його показник свідчить про високий рівень згоди між експертами. Високий показник є підґрунтям для колективного обговорення експертами причин розбіжностей в оцінках, яке організовує та координує модератор. Мета обговорення – підвищити рівень згоди між експертами шляхом перегляду ними своїх оцінок.

Варто підкреслити, що будь-яке завдання, для якого стандартне відхилення експертних оцінок перевищує 10, колективно обговорюється. За результатами таких обговорень експерти можуть змінити свою оцінку. У такому разі модератор групи вносить відповідні зміни в узагальнену таблицю.

Слід зауважити, що на цьому етапі роботи комісії експерти мають бути ознайомлені зі статистичними характеристиками результатів тестування (мода, медіана, середнє значення, стандартне відхилення, асиметрія, ексцес) та психометричними характеристиками завдань тесту (складність, розподільна здатність, кореляція). Урахування цих даних під час колективного обговорення експертних оцінок дозволить підвищити інформативність і обґрунтованість встановленого «порогового бала».

5 етап – визначення «порогового бала»

Після обговорення, коригування експертами своїх оцінок модератор в таблиці здійснює перетворення відсотка ймовірності правильної відповіді по кожному завданню у відповідний коефіцієнт. Наприклад, 45% – 0,45, 30% – 0,30 і т. д.

Далі модератор обчислює суму всіх коефіцієнтів завдань тесту по кожному експерту. Ця сума є «пороговим балом», який встановив певний експерт.

На завершення обчислюється середнє значення «порогових балів» усіх експертів. Це значення і є підсумковим «пороговим балом» для тесту, заради визначення якого й працювала експертна комісія.

Після проведення усіх процедур обчислення результат роботи експертної комісії документально оформлюється Протоколом засідання комісії та Протокольним рішенням (ухвалою) щодо встановленого «порогового бала» з відповідного предмета.

Далі відбувається стандартна процедура переведення тестових балів у оцінки за шкалою 100–200 балів. При цьому точкою відліку на шкалі буде не «0»тестових балів, а значення «порогового балу». Таким чином, результати абітурієнтів, які подолали «поріг», займуть відповідне місце на рейтинговій шкалі в діапазоні від 100до 200 балів. У результаті навіть абітурієнти, які матимуть рейтинговий результат 100,5 балів, не кажучи вже про тих, чий результат становитиме 123,5 бала, отримають можливість брати участь у конкурсному випробуванні під час вступу на навчання до закладу вищої освіти України.

Кiлькiсть переглядiв: 11