Конфлікт в учнівському колективі, шляхи запобігання та конструктивного розв'язання конфліктів.

Конфлікт в учнівському колективі — це зіткнення протилежно спрямованихцілей, інтересів, позицій або поглядів учнів — суб'єктів взаємодії. Він єумовою розв'язання протиріч і подальшого розвитку групи. Конфлікт вучнівському класі можна визначати як міжособистісний, який в залежностівід отриманого результату може бути конструктивним чи диструктивним.

Конструктивний конфлікт пов'язаний із суперечністю, розбіжністю іборотьбою з принципово значущих проблем. Він може бути джереломрозвитку групи на шляху до нових цілей. Диструктивний конфлікт виконуєнегативну, руйнівну функцію. Він є результатом помилкового,неправильного розуміння реальності, що характерно для школярів, які є щенезрілими особистостями і часто не можуть адекватно оцінити обставини, щосклалися.

Кожний конфлікт має свою динаміку, яка супроводжується процесуальнимрозгортанням стадій розвитку конфлікту:

1) виникнення конфліктноїситуації;

2) усвідомлення конфліктної ситуації;

3) перехід до конфліктноїповедінки;

4) розв'язання конфлікту.

Учителеві варто сприяти тому, щоб учасники конфлікту в учнівській групіусвідомили справжні його причини (наприклад, відмінності в цінностях,цілях, способах їх досягнення, відмінності в психологічних особливостях і т.ін.), визначилися у способах його подолання, обрали найбільшконструктивний стиль поведінки у конфлікті. Кожній людині, в залежностівід її індивідуальних особливостей, властивий стиль поведінки прирозв'язанні конфлікту. На формування стилю поведінки школярів у конфліктівпливають не лише їхні індивідуальні, а й вікові особливості. Такими стилями є наступні.

1. Стиль конкуренції (коли є впевненість у правильностівласної думки).

2. Стиль уникнення (коли доцільно зайняти позиціюочікування і берегти власні сили).

3. Стиль пристосування (коли результатважливий для іншого і не важливий для суб'єкта).

4. Стиль співпраці (активнаучасть у розв'язанні конфлікту).

5. Стиль компромісу (коли спільнорозв'язується конфлікт на користь обох сторін).

При ефективному управлінні конфліктом його наслідки можуть гратипозитивну роль.

Виділяють такі правила попередження конфлікту.

1.Виявити предмет і джерело можливого конфлікту. Часто буває підмінапредмету в процесі конфлікту.

2. Не можна відразу розібратись у всіх проблемах взаємин. Треба з'ясуватиголовну, яка може стати стрижнем конфлікту: взаємна неприязнь діловесуперництво або просто заздрість.

Треба знати, як розвивається конфлікт. Він проходить три стадії: виникненнянапруженості у взаєминах; вияв конфліктної поведінки; вирішенняконфлікту.

Потрібна правильна оцінка ситуації обома сторонами.Не можна переоцінювати досягнення одних і недооцінювати досягненняінших учасників міжособистісної взаємодії.

Особливу увагу треба проявляти до конфліктних осіб.-Треба пам'ятати, що кожна людина - індивідуальність, і вміти прийнятиточку зору іншого.

Враховувати тендерні відмінності учасників конфлікту. Зокрема, у дівчатоксвоя логіка, яка відрізняється переважно інтуїтивністю, ситуативністю.Хлопчики віддають перевагу зіставленню фактів, раціональному підходу.

Загальні рекомендації до розв 'язання конфліктної ситуації можуть бути зведені до наступного:

Визнати існування конфлікту, тобто визнати наявність протилежних цілей,методів опонентів.

Визначити можливість переговорів як методу подолання конфлікту.

Необхідно виявити коло питань, які становлять предмет конфлікту. Вже нацьому етапі виробляються сумісні підходи до проблеми, виявляються позиціїсторін, визначаються точки найбільшої розбіжності і точки можливогозближення позицій.

Розробити варіанти розв'язання конфлікту. Сторони при спільній роботіпропонують декілька варіантів рішень з розрахунком витрат по кожному зних, з урахуванням можливих наслідків.

Ухвалити узгоджене рішення. Після розгляду ряду можливих варіантів, привзаємному обговоренні і за умови, що сторони приходять до згоди.

Кiлькiсть переглядiв: 43