Важливі якості, здібності педагогів

Матеріал для заняття Школи молодого вчителя

Качества личности, помогающие жить в изменчивом мире

• Любовь к людям, позитивное отношение к миру, оптимизм;
• Принятие себя и мира во всех проявлениях;
• Умение посмотреть на проблему глазами других;
• Чувство юмора;
• Переживание своей „незаконченности”, незавершённости;
• Общительность, контактность;
• Сенситивность, эмпатия;
• Желание помогать людям;
• Работоспособность;
• Мечтательность, способность фантазировать;
• Решительность, настойчивость, целеустремлённость.

Качества, затрудняющие жизнь в изменчивом мире:

• Неуверенность в себе, своих силах;
• Предвзятость мнений;
• Заниженная самооценка;
• Несамостоятельность;
• Чрезмерная приверженность принципам;
• Формализм, заорганизованность;
• Стереотипность мышления и поведения;
• Ориентация на общепринятые нормы, правила;
• Излишняя чувствительность к мнению других;
• Высокая тревожность;
• Высокая внушаемость.

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІВ

Напрямки роботи з педагогічним колективом:

- прищеплення потягу до одержання сучасних наукових знань;

- формування навичок вільного володіння інформаційними технологіями пошуку знань;

- ознайомлення з найбільш актуальними проблемами, ідеями і темами сучасної науки та активізація завдяки цьому мислення учнів;

- розвиток продуктивного творчого мислення;

- стимулювання самостійності й ініціативи у навчанні й саморозвитку;

- сприяння розвитку самосвідомості;

- розвиток комунікативних здібностей (зокрема здатності до спілкування з творчими людьми).

Важливі якості, здібності педагогів:

1. Особистісна спрямованість, рівень здібностей і компетентність(спеціально – педагогічна, методична, диференційно – психологічна).

2. Структура суб`єктивних властивостей: об`єктивні (професійні, психологічні, педагогічні знання та професійні вміння) та суб`єктивні характеристики (професійні, психологічні позиції, установки та особистісні особливості).

3. Професійна компетентність: робота вчителя, у якій на досить високому рівні

здійснюється педагогічна діяльність, педагогічне спілкування, реалізується

особистість учителя, який досягає гарних результаті в роботі.

Визначені 3 сторони професійної компетентності вчителя, його технології:

- власне педагогічна діяльність;

- педагогічне спілкування;

- особистість вчителя.

Педагог як суб`єкт діяльності має розвинуті професійно – педагогічні якості:

• педагогічна ерудиція;
• педагогічне цілепокладання (здатність вчителя виробляти сплав із цілей суспільства і своїх власних і потім пропонувати їх для прийняття і обговорення з учнями);
• педагогічне (практичне і діагностичне) мислення;
• педагогічна інтуїція;
• педагогічна імпровізація;
• педагогічна спостережливість (здатність за виразними рухами читати людину, немов книгу);
• педагогічний оптимізм;
• педагогічна спритність;
• педагогічне передбачення;
• педагогічна рефлексія.

Особистісні властивості вчителя: (психологічний портрет вчителя за Мітіною Л.М.):

ввічливість, вдумливість, вимогливість, вразливість, вихованість, уважність, витримка, самовладання, гнучкість поведінки, громадянськість, гуманність, діловитість, дисциплінованість, доброта, сумлінність, доброзичливість, ідейна переконаність, ініціативність, щирість, колективізм, критичність, логічність, логічність, любов до дітей, спостережливість, наполегливість, відповідальність, чуйність, організованість, товариськість, політична свідомість, порядність, патріотизм, правдивість, педагогічна ерудиція, передбачливість, принциповість, самостійність, самокритичність, скромність, справедливість, кмітливість, сміливість, прагнення до самовдосконалення, тактовність, почуття нового, почуття власної гідності, чуйність, емоційність.

Структура педагогічної самосвідомості:

- усвідомлення вчителем норм, правил, моделі педагогічної професії;

- формування професійного кредо, концепції вчительської роботи;

- співвіднесення себе з деяким професійним еталоном, ідентифікація;

- оцінка себе іншими, професійно референтними людьми;

- самооцінка, у якій виділяються аспекти: когнітивний, усвідомлення себе, своєї діяльності та емоційний.

Обов`язкові ознаки професійного самовизначення:

1. Свідоме передбачення результату діяльності.

2. Розуміння обов`язковості поставленої мети, виконавської дисципліни.

3. Свідомий вибір, застосування або створення знарядь, засобів діяльності: компоненти – когнітивний, операторний, афективний.

4. Усвідомлення особливостей спілкування в процесі спільної діяльності.

Саморегуляція – важливий аспект професійної діяльності педагога – здатність керувати власними психічними станами та поведінкою з метою оптимальної організації власної діяльності в складних педагогічних ситуаціях.

Види саморегуляції (зустрічаються в профдіяльності педагогів)

1. Саморегуляція сприйняття: чітка установка завдання сприйняття - побудову образу, одержання відповіді на різні запитання, свідома постановка питань, при вирішенні яких доводиться додавати значні розумові та фізичні зусилля.

2. Саморегуляція пам`яті, мнемічних процесів: запам`ятовування і відтворення інформації, певна організація процесу збереження інформації.

3. Саморегуляція мислення: уважний аналіз умов завдання, співвіднесення необхідного результату із заданими умовами, постійне тренування мислення, проказування вголос або про себе певних ідей в процесі пошуку рішення, систематичний запис ідей і вже розпочатих дій.

4. Емоційна саморегуляція: вміння керувати станами м`Язової системи організму, на активному вольовому включенні розумових процесів в аналіз сформованої ситуації.

План самовдосконалення і самовиховання вчителя (за Р.П.Скудальським)

1. Систематично опановувати методологічні знання, вивчати праці класиків філософії, державні документи про освіту та виховання дітей.

2. Зосередити свої зусилля на вдосконалюванні навчального процесу, де найбільше реалізуються професійно – педагогічні функції вчителя, застосовуючи власний науково – педагогічний пошук.

3. Постійно аналізувати стан освітнього процесу, співвідносячи його із загальними тенденціями розвитку процесу навчання, використовуючи як критерії оцінки ефективності своєї педагогічної діяльності його кінцеві та проміжні результати, обґрунтованість проектів варіантів методик вимогам науки.

4. Глибоко усвідомлювати власну педагогічну діяльність як творчий процес вирішення різноманітних за змістом навчально – виховних завдань у їхній системі.

5. Безупинно вдосконалювати свою професійно – педагогічну кваліфікацію за допомогою самоосвіти, вивчення та застосування досягнень науки, а також власного педагогічного досвіду.

6. Формувати в собі (за допомогою самовиховання та саморозвитку) ті професійно – педагогічні якості, які є передумовами творчої діяльності, керуючись всією системою дидактичних принципів поступово опановувати дослідницькі вміння і прийоми вирішення педагогічних завдань творчого характеру.

Зовнішні фактори, які стимулюють процес самовиховання:

· педагогічний колектив (атмосфера взаємної доброзичливості та вимогливості, принциповості, конструктивної критики, самокритики, увага до творчого пошуку колег, відчуття зацікавленості у професійному зростанні,

· стиль керівництва закладом,

· фактор вільного часу.

ГАРМОНІЯ

Деякі – чорні, деякі – білі, є коричневі й рожеві.

Але усі живуть разом, пліч – о – пліч, у мирі й згоді.

Одні весь час зайняті, а інші спокійно чекають своєї черги.

Хоча в широкій картині речей усі рівні.

Деякі - прямі й круглі, інші – загострені.

Але всі знають, в чому полягає їхнє завдання.

Деякі дуже гарні, у деяких дивні імена.

Але кожний абсолютно унікальний.

Самі по собі вони можуть бути блідими і непомітними.

Але разом здатні створити витвір мистецтва.

Наскільки важливим речам нас може навчити коробка звичайних грудочок крейди.