День Святого Валентина

2013-02-14

« Кохати – значить бажати другому того, що бажаєш за благо і бажати при цьому не ради себе, але ради того, кого любиш і прагнути по можливості дати це благо» Аристотель

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

Лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання.

Дише тихо і легко в синяву вона,

Простягає до зір свої руки...

В день такий на землі розцвітає весна

І тремтить од солодкої муки...

в’яне серце моє од щасливих очей,

що горять в тумані наді мною...

Розливається кров і по жилах тече, ніби пахне вона лободою

Гей ви, зорі ясні!... Тихий місяцю мій!..

Де ви бачили більше кохання?..

Я для неї зірву Оріон золотий,

Я — поет робітничої рані... Так ніхто не кохав. Черев тисячі літ

Лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання...

Дише тихо і легко в синяву вона,

простягає до зір свої руки...

В день такий на землі розцвітає весна І тремтить од солодкої муки.

Вона прийшла непрохана й неждана,

І я її зустріти не зумів,

Вона до мене випливла з туману

Моїх юнацьких несміливих слів.

Вона прийшла заквітчана і мила,

І руки лагідно до мене простягла,

І так чарівно кликала й манила,

Такою ніжною і доброю була.

І я не чув як жайвір в небі тане,

Кого остерігає з висоти…

Прийшла любов непрохана й й неждана –

Ну як мені за нею не піти….

Якщо помножити любов усіх людей,

Та, що була , що є, що потім буде,

То буде ніч, Моя ж любов як день,

Не знають ще чуття такого люди.

Якби зібрати з неба всі зірки

І всі сонця з усіх небес на світі,

Моя любо світитиме яркіш

З всі сонця з усіх небес на світі.

Моя любов горітиме яркіш

За всі сонця на тисячі століть.

Якби зірвать квітки з усіх планет,

Що вітер їх під зорями колише,

Моя любов палахкотить міцніше

Над квіти всі, крізь років вічний лет.

З яких зірок злетіла ти сюди,

Така ясна, що спів про тебе лине

Світи ж мені, світи мені завжди,

Над зорі всі, зоря моя єдина.