Ділова документація

Органи самоврядування дітей та учнівської молоді мають свою ділову документацію (статутні документи):

- Статут або Положення органу самоврядування дітей та молоді позашкільного навчального закладу;

- регламент діяльності керівного органу учнівського самоврядування позашкільного навчального закладу;

- угоди про співпрацю у створенні й організації діяльності органу самоврядування дітей та учнівської молоді навчального закладу між дітьми та дорослими (керівниками відповідних структур державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, батьківської громади тощо).

На загальних зборах (конференції або сесії) ради дітей чи іншого органу дитячого самоврядування обов’язково затверджуються:

- список депутатів та керівний склад ради (на основі результатів виборів), членів асоціації чи спілки (залежно від назви органу самоврядування);

- програми діяльності органу самоврядування в цілому та його підструктур;

- права та обов’язки лідерів і учасників процесу учнівського самоврядування у різних видах діяльності;

- закон чи положення, що регламентують питання правового захисту, дисципліни, участі у вирішенні певних господарських питань, проведенні виборчої кампанії тощо;

- різноманітні пам’ятки, алгоритми з питань послідовності виконання певних доручень та єдиних вимог щодо результатів даної роботи;

- плани діяльності усієї структури та її окремих частин на визначений загальними зборами період часу;

- рішення загальних зборів (конференції, сесії) органу самоврядування дітей;

Крім зазначених документів, що затверджуються загальними зборами (конференцією, сесією) самоврядування дітей та учнівської молоді, ведуться й інші документи:

- протоколи загальних зборів (конференції, сесії);

- протоколи засідань ради лідерів, комісій (комітетів, центрів тощо);

- заяви кандидатів на керівні посади, їх програми, агітаційні листівки, списки виборців, довірених осіб, протоколи виборів;

- плани роботи комісій (комітетів, центрів тощо);

- плани підготовки певних заходів, розподіл доручень;

- звіти про результати діяльності комісій (комітетів, центрів тощо), літописи, книги відгуків тощо.

Учнівське самоврядування в позашкільному навчальному закладі повинно бути спрямоване на реалізацію основних виховних завдань, а саме:

- формування у дітей громадянської культури та культурного плюралізму, гуманістичної моралі, толерантного ставлення до дій та вчинків інших;

- вироблення негативного ставлення до будь-яких форм насильства, впровадження безконфліктних форм поведінки;

- розвиток у вихованців суб’єктивних характеристик;

- формування здатності до критичності та самокритичності;

- формування активної життєвої позиції;

- підготовка дітей до участі у демократичному управлінні суспільством;

- формування самостійності, готовності за конкретних умов долати труднощі, знаходити правильні рішення;

- виховання та активна підтримка почуття господаря класу, школи, країни, формування відповідальності за результати своєї діяльності;

- забезпечення захисту прав та інтересів учнів.

Проблема організації виховної роботи з дітьми взагалі та органами учнівського самоврядування зокрема не є новою. Проте педагогічні працівники при організації і функціонуванні учнівського самоврядування потребують методичної допомоги з таких питань:

- відтворення кращого досвіду колег у своєму позашкільному навчальному закладі з урахуванням його специфіки, інтересів, бажань та можливостей дітей;

- переосмислення і перегляд традиційних поглядів на учнівське самоврядування, форми організації та проведення роботи з молоддю у зв’язку зі зміною теоретико-методичних засад виховання;

- недотримання часових проміжків між етапами впровадження тієї чи іншої моделі учнівського самоврядування.

Це призводить до того, що діти швидко втрачають інтерес до участі у самоврядуванні, адже при його організації не враховано бажань, думок, мрій дітей, а впроваджено як ділову тимчасову гру, яку запропонували дорослі.

Із метою допомоги педагогам і дітям в організації та координації роботи органів дитячого самоврядування доцільно створити Школу лідерів самоврядування дітей та учнівської молоді. Її вихованці набуватимуть нових знань та досвіду і координуватимуть роботу комісій, комітетів, міністерств, центрів дитячих рад, дитячих парламентів, шкільних республік, учнівських держав тощо. Кожен, кого цікавить активна громадянська діяльність, зможе отримати консультативну та практичну допомогу, методичні рекомендації, ознайомитися з багатьма організаторськими технологіями. Для повноцінної роботи дитячого активу необхідно проводити навчання, тренінги, семінари, давати можливість підлітка обмінюватися своїм досвідом з товаришами з інших навчальних закладів чи організацій, висвітлювати свою діяльність у засобах масової інформації.

Основним завданням роботи Школи лідерів є підготовка дітей з лідерськими здібностями, які організовуватимуть навколо себе своїх ровесників і координуватимуть їх діяльність під час реалізації будь-яких проектів та планів.

Школа лідерів самоврядування дітей та учнівської молоді може бути представлена як:

- гурток (у позашкільному навчальному закладі);

- творче об’єднання вихованців позашкільного навчального закладу, яке включає кілька гуртків, діяльність яких направлена на навчання дітей-лідерів та організацію роботи органів самоврядування дітей та учнівської молоді цього навчального закладу, міста, району, області [3, с.6];

- об’єднання вихованців позашкільного навчального закладу (працює як школа допрофесійної підготовки, що має свої навчальні предмети, програми тощо).

У зміст занять Школи лідерів доцільно включити такі теми (або близькі до них за змістом):

- Лідер – організатор колективу.

- Формальні та неформальні лідери.

- Риси характеру, вміння та навички лідерів.

- Формування позитивного іміджу.

- Стилі керівництва у роботі лідера. Управлінська майстерність.

- Самоменеджмент лідера. Вміння правильно розподілити свій час, період відпочинку та роботи. Ведення власних ділових записів. Культура мобільного спілкування.

- Комунікативні навички, вміння слухати й аналізувати, вести переговори, наради, засідання, давати інтерв’ю, тощо.

- Особливості ділового спілкування. Культура ділового спілкування.

- Моральні норми та принципи, їх значення для досягнення високого рівня спілкування.

- Взаєморозуміння та його рівні. Моральні бар’єри на шляху до взаєморозуміння.

- Розвиток стратегічного мислення. Формування навичок планування роботи. Організаторські техніки.

- Розвиток логічного мислення. Формування навичок аналізу ситуації, події та вміння формувати й аргументувати власну позицію і точку зору.

- Розвиток творчого мислення. Змістовне та духовне наповнення напрямів діяльності, програм, проектів, заходів.

- Креативність у діяльності лідера. Нетрадиційні підходи до вирішення питань, створення та реалізації програм, проектів, заходів.

- Розвиток уміння формувати команду та працювати з нею.

- Розподіл доручень, контроль за їх виконанням, заохочення членів команди, колективу, відзначення кращих.

- Індивідуальний підхід до роботи з членами колективу.

- Впровадження правил ефективного спілкування та роботи в колективі. Формування традицій колективу.

- Організаційні моменти у підготовці та проведенні заходів. Підбиття підсумків заходу.

- Ділові папери у роботі лідера. Законодавча база. Вхідна та вихідна документація.

- Створення фірмового стилю організації та формування її позитивного іміджу.

- Партнерство у роботі лідера, організатора.

- Фінансове забезпечення діяльності організації.

Міністерством освіти і науки України рекомендовано до використання програми «Лідерство – запорука успіху» (автор Спижева Д.В.) та «Основи учнівського самоврядування» (автор Кравченко С.В.).

Кiлькiсть переглядiв: 188